Голден Делішес

Пізньозимовий сорт американського походження, виявлений у 1890 році у Східній Вірджинії як випадковий сіянець. Знімальна стиглість настає наприкінці вересня, споживча – в січні.

Дерево: середньоросле, у молодому віці формує конусоподібну форму крони, при переході у плодоношення – широкоокруглу, середньозагущену. Тип плодоношення – змішаний (на кільчатках, списиках, плодових прутиках, 1-2-річних приростах).

Запилення та плодоношення: частково самоплідний, зав’язування плодів від вільного запилення – 9-27%, кращі запилювачі: Айдаред, Елстар, Глостер, Мелроуз. Скороплідний, у плодоношення на середньорослій підщепі вступає на 3-4 рік. Перші роки характеризується систематичним плодоношенням, з віком формування плодів залежить від агротехнічних та погодних умов. Високоврожайний, схильний до переобтяження і здрібнення плодів, утворення на них поржавленої сітки, в’янення шкірочки при зберіганні.

Плоди: середнього та вище середнього розміру (120-190 г), середньо одномірні, видовжено округло-конічні, зі слабою ребристістю у верхній половині, зеленувато-жовті з великими опробковілими світло-коричневими сочевичками, іноді з незначним помаранчевим рум’янцем та іржавою сіткою. Шкірочка середньої товщини, щільна, еластична, злегка шорстка, суха, з незначним оржавленням. М’якоть жовтувато-кремова, щільна, дрібнозерниста, соковита, відмінного кислувато-солодкого смаку (8,0-8,4 бала), ароматна.

Особливості: зимостійкість середня, стійкість до борошнистої роси та парші – середня, до плодової гнилі – висока. Використовуються у свіжому вигляді, для виготовлення сухих порошків, соків. Транспортабельність висока. У звичайному сховищі зберігаються до березня, у холодильнику – до травня.