Мутсу

Пізньозимовий сорт, отриманий у 1930 році в Японії у результаті схрещування сортів Голден Делішес та Індо. Знімальна стиглість настає наприкінці вересня – першій половині жовтня, споживча – у листопаді.

Дерево: сильноросле, у молодому віці з обернено-широкопірамідальною, а потім розлогою, середньозагущеною кроною. Тип плодоношення – змішаний (на кільчатках, плодових прутиках, верхівках однорічних приростів).

Запилення та плодоношення: самобезплідний, кращі запилювачі: Айдаред, Глостер, Джонатан. Скороплідний, у плодоношення вступає на другий – третій рік після садіння на слаборослій підщепі. У молодих дерев урожайність помірна й щорічно наростає, дорослі формують по 40— 70 кг плодів. Схильний до періодичності плодоношення. Після досить високого врожаю дерево може відпочивати 1 раз на 5-6 років.

Плоди: вище середньої величини та великі (160-240 г), округлої або округло-циліндричної форми, слабо ребристі, під час знімальної стиглості зеленувато-жовті, потім того ж кольору або жовті, зі слабким помаранчевим рум’янцем на сонячному боці та з дрібними світло-жовтими рідкими малопомітними підшкірковими цяточками та коричневими рідкими сочевичками середніх розмірів. Шкірочка середньої товщини, щільна, гладенька, блискуча, слабко жирна на дотик. М’якоть кремова, щільна, дрібнозерниста, соковита, гармонійного кислувато-солодкого смаку (8,2-8,6 бала), з середнім ароматом.  

Особливості: зимостійкість середня, стійкість до парші та борошнистої роси – середня. Використовуються переважно свіжими, також для виготовлення соку. Транспортабельність висока. У холодильнику зберігаються 7-8 місяців.