Талгарська красуня (Talgarskaya krasavitsa)

Пізньоосінній сорт, отриманий із насіння від вільного запилення бельгійського сорту Лісова красуня в Казахському ННІ плодівництва і виноградарства. Знімальна стиглість плодів настає наприкінці вересня – в перших числах жовтня, споживча – в жовтні – листопаді.

Дерево: сильноросле, з широкопірамідальною, середньозагущеною кроною у молодому віці і округлою у період плодоношення. Сорт сумісний з айвою.

Запилення та плодоношення: самобезплідний, кращі запилювачі: Улюблениця Клаппа, Конференція, Кучерянка, Говерла. Дерева швидко нарощують урожайність, плодоносять рясно і регулярно. У 10-12 річному віці урожай досягає 80-95 кг з одного дерева.

Плоди: вище середнього розміру (160 г), подовжено-грушоподібні. Шкірочка гладенька, неоржавлена, блискуча, зеленувата при зніманні і блідо-жовта при достиганні, з численними підшкірними крапками. На сонячному боці поверхня плоду вкрита яскраво-малиновим рум’янцем, іноді він займає більшу частину плоду. М’якоть кремова, щільна, не масляниста, дуже соковита і солодка, зі слабким грушевим ароматом (4-4,2 бали).

Особливості: зимостійкість дерева висока, сорт один із найбільш морозостійких, невибагливий до умов вирощування. Стійкість до грибкових захворювань висока. Плоди стійкі до натискань під час збирання, не буріють під час зберігання, добре переносять транспортування. В прохолодних приміщеннях плоди зберігаються до грудня, в холодильнику – до лютого.

Рекомендації: плоди потрібно знімати завчасно, що значно покращує їх якість і збільшує термін зберігання. Пізнє знімання врожаю є небажаним, оскільки плоди можуть втрачати смакові якості. Необхідно зазначити, що цей сорт для вирощування потребує мінімум турбот і спеціальних знань. Навіть у «спартанських» умовах дерева відрізняються довголіттям, регулярною і високою урожайністю.