Пепінка золотиста

Осінній сорт української селекції. Виведений на Млїівській дослідній станції садівництва від схрещування в 1928 році сортів Пепінка литовська і Ренет Баумана. Знімальна та споживча стиглість- ІІ половина вересня.

Дерево середньоросле, з широкоокруглою середньозагущеною кроною.

Запилення та плодоношення схильний до самоплідності, кращі запилювачі: Антонівка, Айдаред, Сніговий кальвіль. У плодоношення вступає рано, на третій рік росту в саду. Плодоносить дуже рясно й стабільно за роками.

Плоди середні та більші за середні (140—180 г), середньої одномірності, кулясті або широкоокруглоконічні, зеленувато-жовті, зі світло-червоним розмитим рум’янком на сонячному боці, з ледь помітними зеленувато-сірими підшкірними цяточками. Шкірочка дуже тонка, гладенька, блискуча, масляниста. М’якуш білий, дуже ніжний, соковитий, дрібнозернистий, доброго кисло-солодкого смаку (4,1—4,3 бала).

Особливості: висока зимостійкість, стійкість до грибкових хвороб. У звичайному сховищі плоди зберігаються 1—1,5, в холодильнику — до 4 місяців. Транспортабельність середня. Використовують свіжими, для мочіння, виготовлення пюре, варення, джемів.