Угорка Італійська (Prunus domestica)

Пізній старовинний європейський сорт. Є припущення, що він з’явився на півночі Італії в околицях Мілану. Плоди достигають у другій декаді вересня.

Дерево середньоросле, з плоскоокруглою, округлою, густою кроною.

Запилення та плодоношення: самоплідний, потенційні запилювачі: Угорка ажанська, Кліман, Ренклод зелений, Ренклод Альтана. Скороплідність низька, в плодоношення дерева вступають на 6-7 рік. Плодоношення помірне, регулярне: з 8-10-річного дерева – 18-22 кг плодів.

Плоди: крупні (34 г, на молодих деревах до 40 г), овальні, темно-сині, з сильним восковим нальотом. Шкірочка тонка, міцна. М’якоть зеленувато-жовта з білими прожилками, соковита, щільна, кисло-солодкого смаку (4,5-4,8 бала). Кісточка легко відділяється від м’якоті.

Особливості: зимостійкість висока, стійкість до хвороб та шкідників низька – уражується клястероспоріозом та червоною плямистістю, плоди сильно пошкоджуються сливовим пильщиком та плодожеркою. Транспортабельність висока. Плоди універсального призначення – придатні для споживання свіжими, для приготування сухофруктів. В холодильнику можуть зберігатися до 30 днів, замороженими – більше півроку.