Золотоворітська

Ранньозимовий сорт, одержаний у 1961 р. на Львівській дослідній станції садівництва від схрещування сортів Парижанка і Олівʼє де Серр. Знімальна стиглість настає у середині жовтня, споживча – у грудні-січні.

Дерево: середньоросле, з оберненопірамідальною, середньозагущеною кроною.

Запилення та плодоношення: самоплідний, хороші запилювачі: Парижанка, Конференція, Улюблениця Клаппа. Скороплідний, дерева вступають у плодоношення на насіннєвій підщепі на 4-5 рік, на айві – на 3-4 рік. Плодоносить регулярно та рясно, урожай на насіннєвій підщепі досягає 34-42 кг з дерева. Характерне перенавантаження плодами.

Плоди: великі (200-260 г, окремі 280-320 г), оригінальної айвоподібної  форми, при зніманні світло-зелені, при достиганні – лимонно-жовті. Шкірочка тонка, однак щільна, еластична. М’якоть дуже соковита, ніжна, без грануляцій, кисло-солодка, ароматна, відмінного смаку (4,7-4,9 бали).

Особливості: зимостійкість висока, стійкість до парші висока. Використовують в основному у свіжому вигляді. Транспортабельність хороша. В холодильнику відмінно зберігаються до березня – квітня.

Рекомендації: позитивно реагує на пізні терміни знімання, при цьому значно поліпшується якість плодів. З віком дерева потребують регулярної детальної обрізки, у тому числі, і плодової деревини, з метою уникнення типового для сорту перенавантаження плодами.